Часті запитання

Чи можна самому припинити приймати ліки, якщо стало краще?
Ні. Те, що ви відчуваєте покращення ще не є стовідсотковим показником, що розлад минув і психіка є стабільною. Припиняти лікування може лише лікар-психіатр, адже в терапії дуже важливим є дотримання повного курсу лікування. Також різке припинення прийому препаратів може викликати синдром відміни та потенціювати погіршення стану, з яким буде значно важче боротися.
Ні, така інформація як факт звернення, ваші персональні дані, діагноз та лікування є суворо конфіденційними та захищається законом.
На даний аспект впливає велика кількість факторів: тяжкість стану, його тривалість, особливості поставленого діагнозу, наявність психофармакологічного анамнезу, комплаєнс (прихильність до терапії), прогноз, і т.д. Вичерпну відповідь на дане питання надає лікар-психіатр після врахування всіх факторів у кожному конкретному випадку.
Біполярний афективний розлад- це не вирок. Лікар підбирає відповідне лікування, яке допоможе пацієнту досягти ремісії та повернутися до повноцінного життя.
Для лікування депресивних станів найкраще комбінувати медикаментозне лікування,яке підбере психіатр та психотерапію.
Так, психіатр допоможе виявити причину безсоння, яке може бути у структурі різних психічних розладів.
Дитячий психіатр допоможе встановити наявність чи відсутність розладу у Вашої дитини та, за потреби, підбере відповідне лікування.
1-2 препарати — це стандартна схема лікування психічних розладів. Для того ,аби визначити оптимальне лікування — треба поспілкуватися з пацієнтом та встановити діагноз. Можливо, вистачить 1 препарату.
Не всі кили міжхребцевих дисків потребують оперативного лікування, так як згідно досліджень кила має здатність до резорбції, тобто зменшення. Величина кили не корелює із вираженістю больового синдрому. Також дослідження вказують, що оперативне лікування має перевагу над консервативним тільки в перший рік лікування, згодом ця різниця зменшується. Але є покази, при яких рекомендоване саме оперативне лікування; до них відносяться: – інтенсивний біль, що не піддається медикаментозній терапії; – наростання слабості в одній чи обох ногах; – розлади тазових органів.
В першу чергу варто виключити специфічні захворювання, що можуть бути причиною болю. Якщо ж це неспецифічний біль, то він може мати гострий, підгострий та хронічний період. В гострий період варто утриматися від реабілітаційних заходів, оскільки дані заходи можуть ускладнювати перебіг захворювання. З другого тижня можна застосовувати пасивну реабілітацію, яка включає масаж, тракції, електростимуляцію тощо. Активну реабілітацію краще застосовувати з шостого тижня (фізичні вправи, плавання, вправи на гнучкість і т. д.).
Ні, це міф, який виник 20 років тому і який вже безліч разів спростували.Все почалось з того, що британський лікар Ендрю Вейкфілд опублікував дослідження, яке ніби то відстежувало зв’язок між вакцинацією та аутизмом. Тоді лікаря позбавили медичної ліцензії, бо виявилось, що він мав фінансовий інтерес, а дослідження було дуже слабким: у ньому взяло участь ЛИШЕ 12 дітей. З 1999 по 2010 рік тривало загальнонаціональне дослідження в Данії, в якому взяли участь понад 657 000 дітей, за його даними та даними багатьох інших досліджень вакцинація не є причиною виникнення аутизму. Вакцинація повинна проходити за календарем щеплень і це вбереже дітей він надзвичайно небезпечних захворювань.
У багатьох дослідженнях намагалися знайти причину РАС, зокрема в токсинах довкілля, їжі, нутритивних дефіцитах, імунних чи шлунково-кишкових розладах тощо.Це призвело до появи багатьох дієт, проте не має чітких доказів їхньої ефективності. Діти швидко зростають і їхній організм потребує різноматного харчування, дієта необхідна лише в тому випадку, якщо є якась харчова непереносимість.
Депресія не минає сама по собі, як і будь-яке захворювання вона може прогресувати, її потрібно лікувати, яким спосіб і яка тривалість лікування це залежить від багатьох факторів, наприклад від того, якого вона ступеню і який по порядку епізод і т.д. Лікування підбирається лікарем-психіатром індивідуально до кожного випадку.
Ні, лікування назначається курсом і його необхідно дотруватись, адже хвороба може почати розвиватись в більшій мірі, також достроковим припиненням лікування можна звести його ефективність нанівець. Лікар психіатр призначає лікування, коригує дозу при потребі, може навіть збільшувати тривалість лікування залежно від стану хворого і курсу необхідно дотримувати для забезпечення його ефективності та довготривалого ефекту після завершення лікування.